Країна дітей
Страна детей
Скільки печалей і скільки морок
Сколько печалей и сколько хлопот
І ти вже не можеш ступити крок
И ты уже не можешь сделать шаг
І вже зупиняєш серце, рахуючи втрати
И уже останавливаешь сердце, считая потери
І так нам бракує добрих вістей
И так нам не хватает хороших вестей
В країні, в якій так багато дітей
В стране, в которой так много детей
Знають як варто жити й за що помирати
Знают как следует жить и за что умирать
Та клітка для птаха така тісна
И клетка для птицы так тесна
І легко дається нам кожна весна
И легко даётся нам каждая весна
І час обривається вранці відлунням прибою
И время обрывается утром эхом прибоя
По нас залишаються радість і сміх
Нам остаются радость и смех
Любити – це значить бути для всіх
Любить — это значит быть для всех
Вірити – значить уміти вести за собою
Верить — значит уметь вести за собой
Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Опять горят, горят мосты и возводятся стены
Але тримають нам горішні основи
Но держат нас верхние основы
Діти, які, які проросли в небо країни
Дети, которые, которые проросли в небо страны
Діти, що стали нам продовженням мови
Дети, ставшие нам продолжением языка
Країна, яка не тримає зла
Страна, которая не держит зла
Країна, яка тут завжди була
Страна, которая здесь была всегда
Країна, в яку повертають дощі
Страна, в которую возвращают дожди
Про яку так легко писати вірші
О которой так легко писать стихи
Країна – більше за будь-яке зло
Страна — больше любого зла
Любити її за те, що було
Любить её за то, что было
Любити кожне з її світань
Любить каждый из её рассветов
В мене лишається пару питань
У меня остается пару вопросов
Що нас тримає тут взагалі?
Что нас держит здесь вообще?
Нас тут так мало на цій землі
Нас здесь так мало на земле
Нам так щедро світять зірки
Нам так щедро светят звезды
Це діти вертаються від ріки
Это дети возвращаются с реки
Діти вертають в свої доми
Дети возвращаются в свои дома
Це ми тут лишаємось жити, це ми
Это мы здесь остаемся жить, это мы
І повен дім голосів і гостей
И весь дом голосов и гостей
Дихає тихо країна дітей
Дышит тихо страна детей
Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Опять горят, горят мосты и возводятся стены
Але тримають нам горішні основи
Но держат нас верхние основы
Діти, які, які проросли в небо країни
Дети, которые, которые проросли в небо страны
Діти, що стали нам продовженням мови
Дети, ставшие нам продолжением языка
Та скільки ж всього треба пережити їм
И сколько всего надо пережить им
Щоб блукаючи по світу вони скрізь були своїми
Чтобы, блуждая по миру, они везде были своими
І якими бути треба, щоб навколо розуміли
И какими быть надо, чтобы вокруг понимали
Чому в вухах є шум, чому чорне вже не біле
Почему в ушах звучит шум, почему черное уже не белое
І вогонь у серцях вогонь у очах вогонь
И огонь в сердцах, огонь в глазах, огонь
За вікном вогонь
За окном огонь
Все чуже навколо свого
Всё чужое вокруг своего
І скільки в небі журавлів шукає прихистку весною
И сколько в небе журавлей ищет убежища весной
Скільки душ восени вони забрали із собою в небуття
Сколько душ осенью они забрали с собой в небытие
Що то є життя, в чому його кошт
Что такое жизнь, в чём его счет
Більше сльози не течуть просто очі залив дощ
Больше не текут слёзы, просто глаза залил дождь
Він може змиє бруд сухий, змиє попіл до кінця
Может, он смоет сухую грязь, смоет пепел до конца
Але не змиє слід історії з молодого лиця
Но не смоет след в истории с молодого лица
Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Опять горят, горят мосты и возводятся стены
Але тримають нам горішні основи
Но держат нас верхние основы
Діти, які, які проросли в небо країни
Дети, которые, которые проросли в небо страны
Діти, що стали нам продовженням мови
Дети, ставшие нам продолжением языка
Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Опять горят, горят мосты и возводятся стены
Але тримають нам горішні основи
Но держат нас верхние основы
Діти, які, які проросли в небо країни
Дети, которые, которые проросли в небо страны
Діти, що стали нам продовженням мови
Дети, ставшие нам продолжением языка
