Весна
Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой,
Злечу по-під хмарами,
Передам по радіо:
«Прощай, рідна Батьківщино».
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.
Я біду не вижену,
Сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся,
Заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів,
Спитаю у горя:
«Чи мене не викине
Упасти у море?»
Забіжу до Зіночки,
Хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно,
Поділюся жалощами.
Всесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
«Чи мене не вистачить
Загинути по весні?»
Весна, весна, весна — на дворі красна.
Весна, весна, весна — гуй.
Весна, весна, весна — на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна.
Весна
Я пойду к речке
Встречать звезды,
Смотреть, как падают,
Ловить их горстями
Наберу за пазуху
Этих брызжащих огоньков
Затанцую радостный,
Обрадуюсь смерти
Погонюсь за радугой,
Взлечу под тучами,
Передам по радио:
«Прощай, Родина».
Весна, весна, весна придёт,
Весна, весна, весна уймёт
Весна, весна, весна придёт,
Весна, весна, весна, весна
Я беду не выгоню,
Она сама из меня выскочит,
Побежим, покатимся,
Заведём беседу.
Наберусь храбрости,
Спрошу у горя:
«Ничто меня не выбросит
В море?»
Забегу к Зиночке,
Выпьем по чарочке,
Поведу себя кротко,
Поделюсь жалостью.
Вселенная,
Открой правды хоть немного:
«Не пигибну ли я
По весне?»
Весна, весна, весна — на дворе красна
Весна, весна, весна — гуй.
Весна, весна, весна — на дворе красна
Весна, весна, весна, весна
